Учитель: Кондрашова Оксана Анатоліївна

Тема:  Використання синонімів,антонімів, омонімів у мовленні.            5 клас.

            Ознайомлення зі словниками синонімів і антонімів.

Мета: *поглибити знання  учнів про групи слів за значенням; формувати вміння учнів правильно застосовувати омоніми, синоніми та антоніми в текстах, знаходити їх у реченнях, доцільно вживати їх у власному мовленні ;навчити користуватися словниками;

збагачувати активний словник учнів;

*розвивати усне і писемне мовлення, пам’ять, логічне мислення, творчі здібності учнів;

 *виховувати мовне чуття, увагу до слова, високу культуру мовлення.

Тип уроку:урок узагальнення і систематизації знань (урок-подорож)

Обладнання:малюнки,словники, підручник, мультимедійна презентація,картки                    самооцінювання  , творчі роботи учнів. 

                                                       Хід уроку

І. Організаційний момент

• Сьогодні, друзі, ми з вами помандруємо країною «Лексикологією» . Але спочатку я хочу дізнатися, з яким настроєм ви прийшли до мене на урок.

1. Психологічна рефлексія «Наш настрій"

• Сподіваюсь, що наш урок не зіпсує настрій тим, у кого він хороший, і значно покращить тим, звичайно, хто вибрав бутон, що ще не розкрився, адже працювати будемо зі словом, а мова наша така ж різнобарвна, як квіти, що перед вами.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

1. Вступне слово вчителя.

- Сьогодні на уроці я пропоную вам, діти, відправитися у подорож. А саме – піднятися крутими схилами гори Лексики і досягти вершини Мовного Ідеалу. Впродовж подорожі ви будете вести записи у ваших картках самооцінювання і наприкінці уроку кожен з вас оцінить свої знання. А зараз давайте ж перевіримо, чи наповнені наші рюкзаки знань і чи не забули ви покласти туди домашнє завдання.

2. Відгадування ребусу « Лексикологія».

- До речі, а хто пояснить мені значення назви країни Лексикологія? (Один учень дає визначення поняття.)

-А почнемо ми з підняття на гору «Лексика». А що означає ця назва, скаже мені хтось із вас. (Один учень дає визначення поняття лексика.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності .

1. Робота учнів у зошиті (запис числа, виду роботи, теми уроку).
2. Вправа « Мікрофон».

-Сьогодні на уроці ми ….

- Для чого нам потрібні ці знання і вміння?

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

     1.Установлення відповідності.

V. Виконання системи завдань на узагальнення і систематизацію знань учнів.

1.Творче завдання «Упізнай групу слів».

( Учні вдома підготували малюнки із синонімами, антонімами, омонімами).

3. Гра «П'ятий зайвий»

Для нашого подальшого підйому нам потрібні довгі канати. Їх ми сплетемо, поєднуючи синоніми у синонімічні ряди. (Усно)

1. Вести мову, розмовляти, говорити, співати,  виголошувати.
2. Смуток, журба, скорбота, сміх, печаль.                               Синоніми-слова, різні
3. Сильний, дужий, слабкий, потужний, міцний.                  за звучанням і написанням,
4. Хуртовина, дощ, віхола, завія, хурделиця.                       але близькі за лексичним
5. Чемний, привітний, грубий,  люб'язний, делікатний.        значенням.

4. Формування синонімічного ряду

Шановні друзі, на нас летить каміння! Щоб  уникнути зіткнення з ним, нам потрібно повернути вбік. Завдання таке: складіть із поданих слів синонімічні ряди. Кожне слово це крок  від каміння. Хто зробить найбільше кроків і складе найдовший синонімічний ряд, той і звільнить нас від зіткнення.

• Дружити -  приятелювати, товаришувати, ладити, брататися;
• сучасний -  найновіший, нинішній, сьогоднішній, модерний, теперішній;
• минулий -  дотеперішній, попередній, колишній, тодішній, пережитий.     
• хуга -  метелиця, хуртовина, заметіль, віхола, завія.

5. Творча робота.( робота в парах)

- Ось ми і потрапили до Долини Квітів. Щоб пройти нею без перешкод, нам потрібно скласти квітки зі словами-синонімами.( Учні користуються словниками синонімів)

                                                                             Не бійтесь заглядати у словник:

                                                                             Це пишний яр , а не сумне провалля;

                                                                             Збирайте , як розумний садівник,  

                                                                             Достиглий овоч у Грінченка і Даля…

Жовтий-золотий, лимонний, цитриновий, янтарний, бурштиновий, солом’яний, пшеничний.

Зелений- ізумрудний, малахітовий, смарагдовий.

Синій-ультрамариновий, сапфірний.

Блакитний- волошковий, васильковий, лазуровий, бірюзовий.

Білий- білосніжний,молочний,крейдяний,лілейний.

6.Поетична хвилинка.

Учні читають власні вірші про кольори.

7.Місток антонімів.( Взаємоперевірка)

Далі нам треба побудувати Антонімічні Містки через Ріки Слів. Для цього треба письмово дібрати до поданих слів антоніми, підкреслити у дібраних словах перші букви і назвати слово, яке у вас вийшло.

Пасивний –     активний,                         

день –              ніч,

голосно –        тихо,                                    Антоніми – слова протилежні за значенням.

песиміст –        оптиміст,                             Виступають парами і завжди належать до

вчений –          неук,                                    однієї частини мови: світло – темрява,

колективний – індивідуальний,                  світлий – темний.

багато –           мало

8.Творче списування.

. Ми наближаємось до Водоспаду Антонімії. Вже видніються стрімкі потоки прислів’їв. Але подивіться, у прислів’ях не вистачає слів. Ваше завдання: доповнити прислів’я антонімами
1. Занедбаєш науку в _, пошкодуєш у старості.

       2. Руки білі, а сумлін­ня _ .

       3. Де багато слів, там _ діла.

   - Як ви розумієте подані прислів’я?

  9. Гра « Уточни одним словом».

(На дошці)

Перед нами Стрімкі Скелі Омонімії. Щоб їх подолати, треба виконати таке завдання: побудувати словосполучення з омонімами, щоб було зрозуміле їх значення.

Омоніми – слова, однакові за звучанням, але різні за значеннями: лава – вид меблів для сидіння; лава – бойовий порядок; лава – розплавлена маса, що витікає з вулкана.

  7.Прочитайте народні прислів'я, визначте в них омоніми.(Робота в парах)

Вправа 485.

• Дівчина без коси не має краси. Коси, коса, поки роса. Найшла коса на камінь.
• Усім козак, тільки оселедець не так. Заробив на сіль до оселедця.
• Сім подорожніх на віз, аби тільки кінь віз.
• Як голова сивіє, то людина мудріє. Не той голова, що дуже кричить, а той, хто вміє навчить. Чоловік у домі голова, а жінка душа.

8. Складання двовіршів.

І де я- ідея, за мету- замету, в тому- втому, з віт- звіт, з Риму- зриму, з води- зводи.

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Робота зі словничками                                                                             

Пра­цювати з словником антонімів будуть двоє учнів, яким потрібно дібрати антоніми до слів: ввічливий — нечемний, глибокий — мілкий, захист — обвинувачення, зневажати — поважати, схвалювати — заперечувати, щедрий — скупий.

Доки двоє учнів працюють з картами-словниками, інші учні повинні розібратися з умовними позначками на карті, а для цього їм потрібно пояснити значення слів-омонімів: лисичка (тварина) — лисичка (гриб), байка (твір) — байка (тканина), кран (водопровідний) — кран (піді­ймальний), боронити (орати) — боронити (захищати).

VІІ. Підсумок уроку

1. Вправа «Мікрофон».
2. Чи сподобалась вам сьогоднішня подорож?
3. Про які групи слів за значенням ви можете розповісти?
4. Дайте визначення синонімів, антонімів , омонімів.
5. Які словники допомагають вам дібрати ряди синонімів або антоніми?

VІІІ.Рефлексійно-оцінювальний етап.

- Що вам вдалося на уроці?

- Над чим треба ще попрацювати?

1. Заповнення картки самооцінювання.

6. Домашнє завдання

Виконати вправу 497.( скласти казку про синоніми і антоніми)

                 Тема. Емма Андієвська. Казка-притча «Говорюща риба»

          Мета: ознайомити учнів зі змістом казки «Говорюща риба», повторити зміст понять «притча», «повчальний зміст твору»; розвивати вміння працювати з твором, прищеплювати відповідальне ставлення до світу природи; учити формулювати думки, робити власні висновки; виховувати почуття дружби, взаємопідтримки, толерантне ставлення до оточуючих.

          Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

          Методи, прийоми, форми роботи:  гра «Акваріум теоретичних знань», словникова робота, асоціативний ряд, бесіда, "блукання текстом", гра «Сачок», інтелектуальна розминка, міні-дослідження, мозковий штурм, технологія «Незакінчене речення».

          Засоби навчання: підручник, зображення риб, картки, мультимедійні засоби.

          ТЛ: притча.

          ММ уроку: інтерактивні методи, прийоми, форми роботи як складова процесу соціалізації особистості.

Хід  уроку

І. Організаційний етап.

          Забезпечення  емоційної готовності учнів до уроку.      Слайд 1

Наш урок цікавим буде!

Казку люблять усі люди!

І дорослі, і малі,

Тобто, й наші школярі.

Будемо ми працювати,

Й руку вправно піднімати.

Казка кличе нас усіх,

Починаємо мерщій!..

ІІ. Актуалізація опорних знань

          1.Бесіда про життя та творчість Емми Андієвської.         Слайд 2

- Що ви знаєте про Емму Андієвську?

           Вчитель: Емма Андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори.

- З якою казкою-притчею ми познайомилися на минулому уроці?

- Чого навчає ця казка?

- Чи є яяни серед учнів нашого класу?

- Що, на вашу думку, значить бути справжньою людиною?

          2.Гра «Акваріум теоретичних знань»       Слайд 3

          Перед вивченням нового матеріалу пригадаємо дещо з теорії літератури. (На дошці прикріплено зображення риб, учень, що виходить до дошки, бере рибку і відповідає на запитання з теорії літератури, записане на зворотньому боці зображення: казка, народна казка, літературна казка, притча, алегорія).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

- Як ви розумієте вислів «мовчить як риба»?            Слайд 4

          Вчитель: Коли про людину кажуть, що вона "мовчить, як риба", то, мабуть, мають на увазі її надзвичайні розумові здібності. Щось не так, скажете? Але ось вам висновки вчених Оксфордського університету, які ставили досліди над різними породами риб і з'ясували, що ці мешканці водойм мають довготривалу пам'ять, а з деякими завданнями впораються краще, ніж, наприклад, хом'ячки.  Риб досить легко дресирувати, вони впізнають свого господаря і можуть не приймати їжу з чужих рук. А не розмовляють вони, мабуть, тільки тому, що їм ні про що з нами поговорити...

IV. Оголошення теми й мети уроку

          Вчитель: Емма Андієвська написала надзвичайно цікаву казку-притчу про рибу, яка дуже любила говорити.

          Запис теми уроку.                 Слайд 5

          Говорюща риба — диво. Абсолютно фантастична історія — трохи весела, трохи іронічна, трохи сумна. Але скільки в ній прихованої мудрості! І про те, що кожному з нас потрібен друг, той, хто вміє вислухати. І про те, що інколи близькі люди бувають такими далекими по духу між собою, як із рибами. Зануримося в цю казкову оповідь і послухаємо, про що говорять риби.

          Людська байдужість…Небезпечне явище, яке пустило глибоке коріння, яке заглушує любов, терпеливість, радість, милосердя, надію, віру. Сьогодні на уроці ми говоритимемо про добро і любов до світу; порушення законів моралі, дружби, сили слова; принципи толерантного ставлення до інших.            

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

          1. Вступне слово вчителя

 - А хіба вміє говорити риба? Виявляється, так. Навколо нас немає нічого мовчазного.

          Дерева вміють розмовляти -                Скрутив хтось яблуні он гілку

          Ми лиш не вмієм слухать їх…             За те, що квіт рясний на ній.

          Співа тополя біля хати,                          І яблуня ридає гірко,

          І гомонить про щось горіх.                     І плач отой бринить в мені.

          Немов дитинства дивну казку,               На допомогу груші дятел,

          Я чую ніжні голоси.                                 Почувши стогін прилетів…

          Шепоче явір: «Мені важко…»                Дерева вміють розмовляти…

          Тлумачить вишня свої сни…                   Шануймо ж їх, немов братів! (В.Муляр)

          Вчитель: У 2000 році вийшла збірка творів Емми Андієвської під назвою «Казки», до якої ввійшло вісімнадцять казок. Перед казками, між ними та після них відбувається розмова між шакалом та консервною бляшанкою. Ці двоє, зустрівшись ввечері, домовляються розповідати один одному казки. При цьому шакал розповідає казки із сумним закінченням, а бляшанка — казки із щасливим кінцем. Кожну розказану казку обоє коментують та інтерпретують її мораль по - своєму.

Словникова робота.

Бляшанка – банка із жерсті.

Шакал – невеликі або середні за розміром хижаки, що харчуються падлом і рештками. Їх довгі ноги і вигнуті ікла пристосовані для полювання на невеликих ссавців, птахів та плазунів. Здатні підтримувати швидкість 16 км /год тривалий час. Найактивніші в сутінках.

           2. Опрацювання твору Емми Андієвської "Говорюща риба"

          Прочитайте початок казки-притчі  (запис на мультипроекторі)     Слайд 6

"У великих водах, що існують від віків, серед табунів мовчазної риби у шанованих риб'ячою громадою батьків, народилася балакуща риба. Спочатку, коли риба була маленькою, засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби, але час ішов, риба ставала великою і пругкою, на ній полискувала вже луска, як викута з найліпшої дамаської криці, а балакущість риби, не тільки не зникала, а навпаки, набрала такої вправности, що батькам уже незручно стало признаватися, що вони належать до одної родини".

          Складіть асоціативний ряд до слова "риба". Поясніть свій вибір      Слайд 7

          3.Бесіда

- Якою народилася риба? (Балакучою).

-У якій сім’ї народилася говорюща риба? (У сім’ї поважних риб).

-Як батьки ставилися до своєї дитини? Чи розуміли її у власній родині? (У сім’ї вона була чужою, батьки були засмучені тим, що вона не така як інші, соромилися її.)

-Чи сприймали її інші риби? (Ні).

 -У якому світі жив рибалка, якою він був людиною? (Жив у родині, але був самотнім, із дружиною не було взаєморозуміння.)

-Чи був світ людей для рибалки рідним? (Ні, бо чоловік мав зовсім інший світогляд.)

- Яке ставлення людей до особи, що вирізняється серед інших?

- Як ви розумієте вислів «біла ворона»?            Слайд 8

          Матеріал для вчителя

           БІЛА ВОРОНА - цей вираз вживається для характеристики людини, яка вирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом. Біла ворона - не абстрактний плід народної мовотворчості. Виявляється, що вони є і в житті. Організм кожної тварини виділяє особливі пігментні речовини, які відкладаються в шкірі, лусці, шерсті, пір'ї і надають їм певного забарвлення (чорний колір залежить від меланіну). Якщо в зародковій клітині щось порушується, то тварина (як і її потомство) лишається все життя білою.

          Народна уява наділяла альбіносів різними містичними рисами. Давні єгиптяни й китайці білих мишей вважали посланцями щастя. Зустріч з білим оленем викликала в європейців благоговійний страх. Білий слон і білий тигр в Індії були священними. Того ж таки білого вовка наші забобонні предки вважали царем над усіма вовками, лісовиком, що набуває вигляду вовка. Білі ворони - явище надзвичайно рідкісне.

          4."Блукання текстом"

          Учні читають уривок від слів «Балакуща риба, яка, крім балакучості й доброго серця, була ще дуже молодою» до «Там вони її поставили на ноги, і, вручивши листок, де було намальовано, що їй назавжди заборонено користуватися водяним царством, зникли в глибині».

 - Чому балакуча риба всіх дратувала?

- Чого не вистачало іншим рибам? (Толерантності)       Слайд 9

- Що означає слово «толерантність»?            Слайд 10

          Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) –здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки, зовнішнього вигляду та способу життя інших.

 - Чи завжди ви буваєте толерантними?

          Вчитель:Отже, ми повинні сприймати людину такою, якою вона є.

          Учні читають уривок від слів «З цих пір риба стала жити на березі» до «Так однієї місячної ночі…»

- Про що на землі мріяла балакуща риба?

- Які стосунки були між рибалкою та рибою?

 - Чому , на вашу думку, рибалка та риба стали друзями?

- Що таке «дружба»?            Слайд 11

          Словникова робота

          У тлумачному словнику дається таке визначення, що таке дружба: « Дружба - близькі стосунки, засновані на взаємній довірі, прихильності, спільності інтересів».         5.Гра «Сачок»             Слайд 12

          Вчитель: Із запропонованих слів «виловіть» ті, що відповідають вашим уявленням щодо того, яким повинен бути справжній друг.

          На картках та екрані записано слова: скромність, доброзичливість, наполегливість, товариськість, чуйність, заздрість,безкорисливість, егоїзм, байдужість, хвастощі,вірність, злість, надійність, щирість, готовність прийти на допомогу будь-якої хвилини.

- Які якості ви вибрали? Чому?

 - Чому «не виловили» картки зі словами «злість», «хвастощі», «байдужість», «заздрість»?

          Фізкультхвилинка             Слайд 13

          6.Інтелектуальна розминка        Слайд 14

          Вчитель: Вмінню дружити, спілкуватися з людьми, треба вчитися з дитинства. Кажуть, що друг пізнається в біді. У цьому випадку особливо гостро виявляються такі якості як безкорисливість, доброта, чуйність. Дуже багато написано і придумано прислів'їв про дружбу: Дружба - як скло, розіб'єш - не складеш. Дружбою дорожи, забувати її не спіши.

          Ось ми з вами і пограємо в прислів'я.  Закінчіть подані прислів’я :

Річ краще нова, а … /дружба – стара/.

Дружба та братство – найбільше… / багатство/

Не май сто рублів, ... / а май сто друзів /.

Один за всіх, ... / і всі за одного /.

Людина без друзів, ... / що дерево без коріння /.

          Вчитель: Існує версія, що праслов'янське слово «друг» в індоєвропейській мові мало первісне значення міцний, надійний, вірний. А хіба друг не є таким?

- Які стосунки були між чоловіком та жінкою?

 - Чи розуміли вони одне одного? Чи чули те, що говорять?

- Риба була балакучою, полюбляла говорити й жінка. У чому між ними різниця? (Жінка чула тільки себе, а риба вміла слухати інших, переймалася тим, що чула. Риба шукала співрозмовника, друга).

-Чому рибалка сам не зустрів рибу?

-Чому жінка не почула балакучої риби?

-Через кого чи що з рибою сталася трагедія?

-Як рибалка зреагував на втрату друга?

-Які висновки зробили з цієї історії шакал і консервна бляшанка? (Зачитати)

          7.Міні-дослідження          Слайд 15

Риси характеру: рибалка (доброта…), дружина рибалки (егоїзм…), риба (щирість…)

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1.   Мозковий штурм.

-Чому рибалка й риба не стали рідними у своєму оточенні? (були не такі як інші).

-Хто винен у смерті риби? (людська жадібність, байдужість, невміння слухати і чути один одного, відсутність гармонії зі світом).

          2.Технологія «Незакінчене речення»:         Слайд 16

Читаючи казку «Говорюща риба», я відчув … здивування, біль.

Читаючи казку «Говорюща риба», я побачив … рибу, рибалку, консервну бляшанку, шакала.

Читаючи казку «Говорюща риба», я зрозумів … Дерево міцне корінням, а людина – друзями. Не одяг прикрашає людину, а добрі діла.

            VII. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.      Слайд 17

Вчитель: Я всім вам бажаю бути добрими, відвертими, веселими, щирими. Нехай біля вас завжди будуть люди, які можуть розділити з вами радості і печалі, допомогти у складній ситуації, завжди вислухати. Бажаю, щоб у кожного з вас був справжній друг!

VІІІ. Домашнє завдання

          Уміти виразно читати, коментувати зміст казки «Говорюща риба», намалювати ілюстрації.

Тема: Компаративний аналіз комедій «Мартин Боруля» І. Карпенка - Карого та «Міщанин – шляхтич» Мольєра

          Мета: поглиблювати знання учнів про твор­чість Мольєра та І.Карпенка-Карого, розвива­ти  навички порівняльного аналізу творів зару­біжної та української літератур у контексті загальнолюдських проблем, уміння зіставляти, порівнювати, узагальнювати; виховувати розуміння негативних наслідків прагнення людини вивищитися над оточенням, нормами народної моралі, критичне ставлення до людських і суспільних вад, прагнення до збереження власної гідності, уміння цінувати людей не за їх походження, а за моральні якості.

        Цілі.

       Учні знатимуть: зміст комедій І.Карпенка-Карого "Мартин Боруля",

Ж.Б.Мольєра "Міщанин-шляхтич".

       Учні вмітимуть: виділяти основні елементи сюжету і композиції, пояснювати особливості жанрів творів, характеризувати головних героїв та інших персонажів творів, пояснювати засоби комічного їх зображення.

        Теорія літератури:соціально-сатирична комедія,гумор,сатира,сарказм,іронія.

        Тип уроку. Урок засвоєння нових знань і розвиток на їх основі вмінь і навичок.

        Обладнання: тексти творів, портрети І.Карпенка –Карого, Ж.-Б. Мольєра.

       Вид уроку: особистісно зорієнтований.

        Технологія: урок компаративного аналізу.

       Методи, прийоми, види, форми роботи: « побажай мені успіхів», аутотренінг,  словниковий диктант, випереджувальне завдання, рольова гра, інтерактивні прийоми «мозковий штурм»,  «відкритий мікрофон», сенкан, психологічне дослідження, дослідницька робота в групах, аналіз, порівняння, узагальнення.

Славу потрібно спочатку придбати.

Честь  потребує того, щоб її не втратити.

                             А.Шопенгауер.

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку

          1.З’ясування емоційної готовності до уроку.

« Побажай мені успіхів» (учні в парах бажають один одному успіхів).

               2.Аутотренінг

Я – старшокласник.

 Я – особистість творча.

Я думаю, аналізую, висловлюю свої судження.

Я хочу знати.

Я поважаю себе і свого вчителя.

ІІ. Мотиваційний етап

     Кожна людина живе своїм життям, і відчуття втіхи від нього в кожного буде своє. Але головні герої комедій Мольєра та І. Карпенка-Карого мають однакові уявлення про щастя. У чому вони його вбачають, як діють у прагненні його досягти та чому і за що висміюють їх драматур­ги, ми з'ясуємо сьогодні на уроці.

Отже, сьогодні ми будемо працювати  над комедіями двох видатних драматургів Карпенка – Карого і Мольєра.

           ( Оголошення теми уроку. Запис епіграфа, його пояснення)

Щоразу, йдучи на урок, ви окреслюєте для себе коло завдань, які прагнете вирішити. Згідно із темою сьогоднішнього уроку сформулюйте, чого очікуєте від уроку.

( Очікувані результати закріплюються на дошці )

ІІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

               1.Проблеми, які порушуються у творах.

1.Проблема людської гідності, усвідомлення того, що щастя не в чині або посаді.

2.Проблема праці як духовної потреби і джерела матеріального достатку.

3.Проблема батьків і дітей.

4.Проблема кохання і сімейного щастя.

          2. Повторення знань з теорії літератури: соціально-сатирична комедія, гумор, сатира, сарказм, іронія.

          3. Словниковий диктант «Позитивні риси характеру».

Довірливість, честь, гідність, простодушність, щирість, великодушність, добропорядність, вихованість, порядність.

          4.Самодиктант. Замініть іменники прикметниками.

          - Які з цих рис характеру присутні у героїв двох комедій?

ІV. Етап опрацювання навчального матеріалу – компаративний аналіз

          - А зараз ми із вами об’єднаємось у групи.

І  група - аналізує й відповідає на питання за комедією Ж.Б.Мольєра «Міщанин- шляхтич».

ІІ група - аналізує й відповідає на питання за трагікомедією І.Карпенка-Карого  «Мартин Боруля».

          Учні протягом уроку використовуватимуть прийом компаративного аналізу творів.

          - Що для вас означають такі поняття: честь, гідність (відповіді учнів).

          1.Випереджувальне завдання «Хто з українських та зарубіжних письменників піднімав проблему честі, гідності».

          (Учні презентують свою дослідницьку роботу в групах)

          2.Проблемне питання.

- Чи знаєте ви своє походження і чи пишаєтесь ви ним? (Відповіді учнів)

          Слово вчителя. В усі часи і для кожного народу питання честі, гідності, походження були, є і будуть актуальними, важливими. Давайте розглянемо як до цих питань ставляться герої комедій Мольєра і Карпенка-Карого.

          (Учні працюють в групах, відповіді підтверджують цитатами із комедій)

 3.Знайомство з головними героями.

 Завдання для кожної з груп:

І-гр. – Хто пан Журден за своїм соціальним станом?  

 Яке його найбільше бажання?

ІІ-гр .- Хто Мартин Боруля за своїм соціальним станом?

          -Яке його найбільше бажання?

                Слово вчителя. Всі ми до чогось прагнемо у своєму житті. Хочемо кимось стати, щось мати, десь побувати. Мета вжитті – це маяк, без якого легко загубитися на життєвому шляху. Наші герої теж мали свою мету. Давайте з’ясуємо, як вони її досягали. Уявіть собі розмову Журдена та Борулі, які б зустрілися у наш час.

          Рольова гра « Зустріч героїв»

          Боруля. Доброго дня Вам!

          Журден. Бонжур, месьє!

          Боруля. Чув я, що і Ви колись, як і я, у дво­ряни мітили. Чи правда те?

          Журден. Я довів усім, що я справжній вельмо­жа. Це була мрія всього мого життя, і я її досяг!

          Боруля. Ти ба! Як це Вам вдалося?

          Журден. Я завів порядки, як у справжніх дво­рян, костюм замовив за останньою модою, як дворяни нюсять, найняв учите віл танців, му­зики, фехтування, філософії, які навчали мене всієї тієї премудрості. Хоч і коштувало це немалі гроші, але що не зробиш для досягнення мети! Я подружився із самим графом Дорантом, а пре­красна маркіза Дорімена ласкаво погодилася пообідати в моєму будинку. Окрім того, я дочку свою Люсіль заміж віддав не за кого-небудь, а за сина турецького султана, та й сам прийняв чин турецького мамамуші. Так що я не якийсь там крамар, а шанований пан Журден!

          Боруля. Хотів було і я довести своє дворян­ське походження, та не судилося. Скільки гро­шей витратив, а все марно. Уже ніби и нала­годжуватися все стало: сина свого Степана опреділив у земський суд, дочці жениха знай­шов не простого, а губернського секретаря-регістратора, порядки панські почав заводити: діти звали мене не «тато», а «папінька», слу­ги «паном» величали. Мріяв я, як стану паном, розвести мисливських собак, на полювання їз­дити, грати в карти — робити все, як у дворян, та не судилося. Жених утік, Степан за штатом остався, бо земський суд скасували, а потом бумага прийшла, що у дворянстві одказано, бо не так хвамилія стоїть: у нових бумагах — Боруля, а в старих — Беруля.

   4. Інтерактивний прийом «мозковий штурм».

        1.Які моменти творів вам видаються смішними? Чому?

         2. Чому ці дії героїв викликають у читачів сміх?

         3.Яка ідея твору?  

         4.Спільне та відмінне у комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» та у трагікомедії

 « Мартин Боруля» Карпенка-Карого.

               Слово вчителя.  Образи головних героїв обох п’єс дуже схожі між собою тим, що  прагнули лише до задоволення власних потреб і амбіцій. Комедії І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля» та Мольєра «Міщанин-шляхтич» уже більше ніж сто років не сходять зі сцени. Секрет їх довголіття не лише в неперевершених комічних епізодах, а в тому, що драматурги  порушили одну з вічних людських проблем — підміну особистісних етичних цінностей (чесність, порядність, працьовитість, кохання) становою приналежністю (повагою за чином). Від свого прагнення стати «за паперами» дворянином постраждав і сам Боруля, і Журден, і їх сім'ї. І сам малограмотний Мартин і Журден, іх рідні не розуміють суті вищого класу.Кожен має займатися тою справою, до якої він має нахили та здібності.

         5.Творче завдання.Опишіть ситуацію з нинішнього часу,яка б нагадувала історію М.Борулі та пана Журдена.

        6.Сенкан (І-гр. – Журден, ІІ-гр .- Боруля)

7.Психологічне дослідження: «Скільки в кожного з нас від Мартина Борулі?» (розв’язання ситуативних завдань). Свій вибір обґрунтуйте.

1)    Ви батьки . У вас є донька, яка хоче вийти заміж за кохану людину.Але хлопець із незаможної родини ,і до того ж не має вищої освіти. Ви  пропонуєте доньці:

 а) зачекати ,поки він здобуде освіту й почне заробляти гроші;

 б) відправите її навчатися за кордон , хоч і дорого, а може забуде його; 

в) дозволите доньці самій зробити свій вибір,зауваживши,що позбавите спадку.  

2)    Ви підприємець. Завтра тендер, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але увечері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви:

 а) посилено лікуєтесь самотужки і їдете на тендер, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;  

б) звертаєтеся до лікаря і лікуєтеся. Угода зривається; 

в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.  

{c3)    Обговорення результатів дослідження.

V.Рефлексивно-оцінювальний етап

        1. Рефлексія.

1.Інтерактивний прийом «відкритий мікрофон».

  Кому з героїв симпатизує автор?

    Кому симпатизуєте ви і чому?

 Мартин Боруля і Журден позитивні чи негативні герої?

  Проти яких вад людини й суспільства спрямований сміх драматургів?

   Чи досягли очікуваних результатів, визначених на початку уроку?

              Слово вчителя. Враховуючи все вище сказане, підіб’ємо підсумок: люди повинні мати почуття гідності, не поступатися честю,творити добрі діла. Тільки наполегливою працею людина може досягти високого статусу в суспільстві.

2.Поетична хвилинка

                                                   Будь собою

                                                            (В. Крищенко)

Роки повняться досвідом,                              За диванчик для дому,                                     

Слово — порадою.                                          Компанійки знатні,

Не торгуй у житті,                                           За пухленький пиріг,                                                                                        

Мов копійкою, правдою.                                За обійми, горілку,

Не розмінюй                                                     Бо вони замінить основного не здатні.

Своєї душевної цільності                                Не схиб ні в багатстві,

На привабливі блиски                                     Ні в славі, ні в бідності.

Сумнівної цінності.                                         Будь собою, що знає ціну власної гідності

Не продайсь, не віддайсь,                               Хай твоя неповторність

Не піддайся нікому                                          Засіяє над світом,

                                                                           І тепліє земля, помережена слідом.

3.Мотивоване оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці.

4.Домашнє завдання.

Написати твір-роздум «Головне – не титул, а вміння залишатися порядною, високоморальною людиною в усіх життєвих ситуаціях».